IT компанія «Astwellsoft»

Створення сайтів у Перегінське

Розробка веб сайтів будь-якої складності з індивідуальним підходом до кожного замовлення.

У Перегінську існують три школи: Перегінська ЗОШ № 1, Перегінська ЗОШ № 2 та спецшкола інтернат. Учні шкіл показують високі наукові та спортивні досягнення. В селищі діє нічний клуб, спортивні секції. Перегінськ розділений на декілька мікрорайонів: Радова, Ялинка, Великий Беріг, Посіч, Замлинівка та інші.

Перегінське засновано в першій половині XIII ст., коли монголо-татарські завойовники вторглися в Галицько-Волинську землю, а звідси — в Угорщину і Чехію. Гірськими шляхами, що вели на Закарпаття, вони гнали полонених, роблячи зупинки на переправі через бурхливу Лімницю. Ймовірно, що назва поселення походить від слова «переганяти». Перша письмова згадка про село є в грамоті князя Лева Даниловича від 1292 року. В ній ідеться про належність Перегінського церкві.

З давніх-давен тут було розвинуте ремесло, цьому сприяло розташування Перегінського на шляху зі Східної Галичини до Угорщини, які підтримували жваві торгові зв'язки. В Перегінському видобували залізну руду, а в сусідньому с. Рафайлові виплавляли залізо. Розвинуті були чинбарство та деревообробка. Вироби ремісників завжди знаходили збут. Істотне місце в житті мешканців Перегінського посідало і сільське господарство.

В середині XIV ст. Перегінське було загарбане Польським королівством. В 1400 році стрийський князь Федір Ольгердович заснував на горі Сергій монастир, якому передав Перегінське з навколишніми землями.

Протягом XV–XVI ст. за село точилася боротьба між світськими і духовними феодалами. Тривали спустошливі татарські наскоки. Торгівлю з Угорщиною вели тепер через Краків. Коли ж транзитна торгівля почала зосереджуватися у Львові, Перегінське залишилося осторонь торгових шляхів.

Закріпившись як власник села, монастир поступово закріпачував селян. Спочатку вони відбували 1—2 дні панщини, а потім і 3—4 дні на тиждень. Однак запровадження панщини не звільнило селян від оплати чиншу. З 1-го лану платили по 1 злотому 18 грошів, 4 мірки вівса. Віддавали монастиреві кожну двадцяту вівцю, десятий вулик. Мешканці Перегінського скаржилися, що від них відрізали до Рожнятова та інших сіл 10 ланів. Користувалася громада тільки 6 ланами, а чинш сплачувала з 16-ти. В селі значилися такі категорії селян, як вбогі і дуже вбогі. Селяни перебували в цілковитій залежності від монастиря. Формально кожен кріпак зберігав право переходу, але фактично він без дозволу монастиря не міг залишити село. Селянам надавалося право подавати скарги в єпископський суд, але там кріпаки ніякого захисту не мали. Багато лиха завдавали селянам феодальні усобиці — їх грабували шляхтичі, що ворогували між собою. В одній з численних скарг зазначається, що староста Теребовлі Юрій Балабан напав на село і відібрав у селян 2 тис. злотих, 170 яловиць, багато жита і пшениці.

Візи в США
Створення веб сайтів у Перегінське

Ми розробили

1500+ проектів